Існує два види форків: софт-форк і хард-форк. Обидва типи форків створюють розкол в історії блокчейн-транзакцій, але роблять це по-різному з різними наслідками для мережі. Софт-форк – це оновлення програмного забезпечення блокчейну, яке не ділить блокчейн на дві частини, якщо більшість нод у мережі приймуть відповідне оновлення.
Хард-форк – це зміна блокчейн-протоколу, яка не є зворотно сумісною. Кожна нода повинна оновити свої системи до останньої версії, щоб залишатися активною в мережі. У випадках, коли консенсус щодо нових правил не є одностайним, це може призвести до поділу блокчейну на дві окремі гілки, кожна з яких просуватиметься незалежно за своїм відповідним реєстром транзакцій від точки поділу й далі.
У порівнянні з хард-форками, софт-форки вважаються більш розумною і безпечною альтернативою, оскільки вони зворотно сумісні. Це означає, що ноди, які не оновляться до новішої версії протоколу, все одно бачитимуть блокчейн дійсним. Софт-форки можуть додавати нові функції, які не змінюють правил блокчейну. Ці типи форків часто використовуються для реалізації нових функцій на рівні програмування.
Форки можуть мати значний вплив на блокчейн-мережі та їхніх користувачів. Вони можуть призвести до створення нових криптовалют, вплинути на вартість існуючих токенів і змінити структуру управління мережею.
Оновлення 2021 року, яке змінило систему комісій Ethereum.
Термін відноситься до володіння активами від імені клієнта. Може також означати володіння власними коштами ...
Індикатор, який використовується для визначення ранніх стадій рецесії.