"ну ось вам і зимовий спокій..."
Світ загорнувся у білому полотні,
Заснули ріки у товщі кришталю.
Застигли дні, немов старі пісні,
Скорившись і радощі, й жалю.
У цій порі, де спокій і мовчання,
Де кожен вдих лишає в небі слід,
Народжуються щирі сповідання
Й розтоплює тепло холодний лід.
Зима малює кроки на вікні,
Шепоче казку тиху і стару...
І все, що серцю марилось вві сні,
Вона згортає в ковдру, наче в гру.
(а коли в крипті буде така зима?)
