Це роздум, як про $BNB
Я так стужився.. .

Я так стужився, що осів весь світ
В мені, як пил на вицвілому склі.
Я не кричу. Я просто не зумів
забути тишу в розірваній петлі.

Я так стужився, що став сам собі —
мов тінь, що не відходить від порога.
І кожен день — не вирок, не мольба,
а коло, де немає вже нічого.

Я не герой. Я не тримаю стрій.
Я просто є. І це — моя поразка.
Бо в цій присутності — нема надій.

Я так стужився, що став, зовсім німий..!
І тільки ніч, мов вивернута маска,
шепоче: «Ти ще є… але не мій»...

--$BNB