china

In a rare and highly coordinated move, the CEOs of South Korea’s four largest conglomerates — Samsung, SK Group, Hyundai, and LG — are expected to visit China together next year as part of an informal economic delegation.
For companies that normally compete aggressively with one another, this level of coordination is unusual and signals a deeper strategic intent.
Why this move matters
This joint visit goes far beyond symbolism. It reflects a calculated response to shifting global economic realities.
First, seeing long-time competitors act together highlights how serious the situation has become. When rivalry takes a back seat, it usually means shared risks and shared opportunities are driving decision-making.
Second, China remains indispensable to South Korea’s industrial ecosystem. It is not only a massive consumer market but also a critical node in global supply chains, especially in semiconductors, electric vehicles, and advanced manufacturing.
Finally, the move suggests that business leaders are prioritizing economic survival and long-term competitiveness over geopolitical alignment. In an increasingly divided global landscape, pragmatism is taking precedence over ideology.
Deep economic ties with China
Each of these conglomerates already has significant exposure to China:
Samsung continues to rely on its Xi’an memory-chip facility, which remains a cornerstone of its global semiconductor production network.
Hyundai is expanding its electric vehicle strategy in China, working closely with local partners such as CATL to remain competitive in the world’s largest EV market.
SK Group and LG are deeply involved in the battery sector, where they both compete and collaborate with leading Chinese manufacturers as part of the global EV supply chain.
Regional reactions and concerns
The joint visit has sparked concern in Japan, where some observers interpret it as a subtle shift away from the traditional U.S.–Japan–South Korea technology and security alignment.
Online discussions among Japanese commentators reflect unease, with some describing the move as a departure from previous pro-U.S. strategies and others expressing concern over weakening regional cohesion.
The broader strategic picture
South Korea’s corporate giants are effectively walking a tightrope between two global powers:
🇺🇸 Dependence on the United States for security and strategic stability
🇨🇳 Dependence on China for economic growth, manufacturing scale, and supply-chain efficiency
Rather than choosing sides, these companies are choosing realism. By engaging with China while maintaining ties with the United States, they are adapting to a multipolar world where economic logic often outweighs political pressure.
This coordinated visit is less about diplomacy and more about ensuring resilience, competitiveness, and long-term survival in an increasingly fragmented global economy.
#SouthKorea #china #Samsung #Hyundai #SupplyChain

Китай веде себе по відношенню до РФ як "ексклюзивний мародер", на що відверто жаліються практично всі представники приватного та державного бізнесу і банківської системи, які мають справи з китайськими візаві. Повне економічне поневолення РФ знаходиться на критичній стадії, за якою ніякі спроби РФ вирватися з зони абсолютного впливу Китаю стають неможливими в принципі.
У пресу потрапив проект звіту Пентагону, у якому вказано, що Китай розмістив близько ста  МБР DF-31 на кордоні з Монголією. Перед цим особисто Трамп дав наказ надати РФ дані про фактичне розгортання МБР на базах у Сіньцзянь-Уйгурському АО у безпосередній близькості до кордону з РФ. Британська МІ-6 підтверджує таку інформацію. 
За останні два місяці у китайський пресі, та взагалі у ЗМІ, у тому числі таких, які напряму задіяні у поширення офіційної інформації від уряду, почалася кампанія обговорення дій Китаю після припинення існування РФ з мапами розподілу "спадку РФ" між великими світовими гравцями. Існують мапи поділу території РФ до Уралу — там Китай забирає Сахалін, Далекий схід повністю та західну Сибір при  визнання національних автономій міжнародними суб'єктами (Тива, Бурятія, Якутія, Хакасія, Ямало-Ненецький АО). Цікаво те, що Китай пропонує Японії лише Куріли, а США Чукотку та Камчатку. 
 Китай почав підготовку до часу розпаду РФ. Про це свідчить і нарощування чисельності НВАК у прикордонних з РФ провінціях, і розгортання МБР націлених виключно на РФ. Це може робитися у тому числі демонстраційно задля залякування РФ — "Виконуйте накази та не рипайтеся у бік США, бо припините своє існування". Проте проти такої версії виступає факт того, що Китай почав такі розгортання ще до початку війни в Україні. 
Після новорічних свят до європейських столиць, Берліну, Парижу та Риму, вирушає "великий китайський десант". Ціль заявлена — "розвиток торгівельних відносин та діалог задля забезпечення стратегічної стабільності та запобігання воєнним конфліктам". Китай наполягає на створенні ситуативного союзу з ЄС для спротиву тарифній політиці США. Китай і погрозами, і, вочевидь, певними економічно-торгівельними преференціями буде намагатися запобігти введенню санкцій з боку Європи та України проти власних представників бізнесу та банківської системи. Аналізуючи всі факти можна обережно стверджувати, що Пекін турбує те, що під санкції почали попадати китайські резиденти — подібну практику Сі та підлеглі будуть намагатися припинити за будь яку ціну. 
 Китай, вочевидь стурбований тими можливими заходами, та не вважає це пустопорожніми погрозами, до яких можуть долучитися ті ж Франція, Польща та Україна, які здатні завдати шкоди постійним шляхам постачання товарів на європейський ринок, та не вважає це пустопорожніми погрозами. 
Китай, скоріш за все, бачить Макрона як повноважного представника Європи на переговорах і по торгівельних питаннях, і по "українському питанню". У китайських посадовців не складається діалог з представниками ЄК і вони від імені Сі прагнуть іншого співрозмовника від імені ЄС. 
Президент України у "китайському питанні" обрав позицію абсолютної підтримки Трампа. Не виключено, що наявна жорстка антикитайська позиція — лише тактичний хід задля того, щоби США затвердили "Гарантії миру" для України зі свого боку, а після ратифікації тих у Конгресі разом з Макроном планується почати "європейську гру" з шантажем Китаю задля його поступливості в "українському питанні". Китайський трек ніяк не менш важливий ніж американський, може навіть більш — половина зв'язки ключів від миру в руках Сі.
#china #Write2Earn #BTCVSGOLD
$BTC
$PAXG
$SOL

"Президент Трамп радикально переглянув підхід США до Китаю, відмовившись від хибної ідеї про те, що інтеграція Китаю до світової економіки приведе до його демократизації або більш конструктивної зовнішньої політики.

Результат попереднього підходу очевидний:

- Китай став багатшим і сильнішим і використовує свої переваги для власних цілей.

- Американська еліта – протягом чотирьох адміністрацій обох партій – або сприяла стратегії Китаю, або закривала на неї очі.

Індо-Тихоокеанський регіон сьогодні:

• виробляє половину світового ВВП за ПКС,

• третину – за номіналом,

• буде рости ще швидше у XXI столітті.

Це ключове поле економічної та геополітичної конкуренції майбутнього.

Щоб процвітати, США мають успішно конкурувати саме там.

Економічна стратегія повинна супроводжуватися постійним і надійним стримуванням в Індо-Тихоокеанському регіоні, створюючи сприятливий цикл:

• сильне стримування → більше простору для розумної економічної політики;

• розумна економічна політика → більше ресурсів для довгострокового стримування.

Для цього необхідні кілька речей.

Китайські державні та державно-підтримувані компанії досягли успіху в будівництві інфраструктури – фізичної та цифрової – по всьому світу.

Китай направив до 1,3 трильйона доларів своїх торгових надлишків у вигляді кредитів країнам-партнерам.

США та їх союзники поки що не розробили єдиного плану взаємодії з так званим Глобальним Півднем, хоча мають величезні ресурси:

• європейські, японські та корейські чисті зовнішні активи складають близько 7 трильйонів доларів;

• багатосторонні фінансові інститути мають активи у розмірі 1,5 трильйона доларів.

Ефективність деяких з них знижена через зміну їх місії, але нинішня адміністрація має намір використати лідерство США для проведення реформ і повернення цим інститутам функціональності в інтересах Америки.

Стримування військових загроз

У довгостроковій перспективі саме економічна та технологічна перевага США є ключем до запобігання великомасштабному військовому конфлікту.

Тим не менш, сприятливий конвенціональний військовий баланс залишається необхідним елементом стратегічного суперництва.

Роль Тайваню і морських комунікацій

Інтерес до Тайваню обумовлений:

• його домінуванням у виробництві напівпровідників;

• його стратегічним розташуванням: Тайвань забезпечує доступ до Другого острівного ланцюга і розділяє Північно-Східну та Південно-Східну Азію на два окремих театри.

Оскільки через Південно-Китайське море щорічно проходить третина світової торгівлі, це має прямі наслідки для економіки США.

Отже:

запобігання конфлікту навколо Тайваню – пріоритет.

США зберігають попередню декларативну політику:
ми не підтримуємо односторонні зміни статусу-кво у Тайванській протоці.

Американська військова стратегія в регіоні
США будуватимуть військову силу, здатну зупинити будь-яку агресію в межах Першого острівного ланцюга.

Що потрібно для запобігання конфлікту

Запобігання будь-якому великому конфлікту в регіоні вимагає:

• пильної військової позиції США в Індо-Тихоокеанському регіоні;

• оновленої та розширеної оборонної промислової бази;

• значного збільшення військових інвестицій – як з боку США, так і союзників;

• перемоги у довгостроковому економічному та технологічному суперництві".
#Write2Earn #TRUMP #china #strategy
$SOL
$BTC
$XAU